Голова Верховної Ради Володимир Гройсман перед відкриттям пленарного засідання зазначив, що сьогодні важливий день - народні депутати розглядатимуть пакет безвізових законів, "законів, які роблять достатньо ефективними механізми боротьби з корупцією". Він наголосив на тому, що це надважливе питання для українського суспільства, громадян - і народні депутати зобов'язані сьогодні розглянути і прийняти це рішення під особисту відповідальність.

В.Гройсман повідомив, що відбувалася робота в комітетах, і вийшли на загальну узгоджену позицію. Також, за його словами, в порядку денному на цей день питання ренти на газ, продовження мораторію на землю, вибори в Маріуполі, зареєстровані відповідні зміни, звільнення суддів. Але перед тим питання освіти і науки, надзвичайно важливий законопроект, який стоїть першим - про наукову і науково-технічну діяльність.

Для участі у пленарному засіданні зареєструвалося 333 парламентарія.

В.Гройсман після реєстрації відкрив ранкове засідання.

Із оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій і груп.

Парламентарії приступили до розгляду питань порядку денного.

Вони розглянули у першому читанні чотири законопроекти про наукову і науково-технічну діяльність за №№2244а, 2244а-1, 2244а-2, 2244а-3.

Перший проект доповів Міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Він наголосив на важливості прийняття законопроекту. С.Квіт спочатку доповів про реальний стан справ у науковій сфері: витрати на науку сьогодні складають 4,2 мільярди гривень, що складає 0,25 відсотків від ВВП. Із цієї суми 60 відсотків припадає на систему Національної академії наук і 10 відсотків - на всі українські університети разом взяті. "Для порівняння кошти одного найменшого європейського університету, які витрачаються на науку, більші, ніж витрачаються в усій нашій державі. В Польщі витрачається 5 мільярдів доларів США, в Росії - 20, Китаї - 80 і США - 350". "Фактично ми не фінансуємо наукові дослідження в сучасному розумінні цього слова. Ці кошти, які ми витрачаємо, підтримують життєдіяльність системи", - наголосив Міністр.

С.Квіт повідомив, що "законопроект пропонує змінити нашу наукову сферу по суті". "Ми пропонуємо фінансувати всі наукові дослідження в усіх інституціях: і в університетах, і в академічних інституціях з одного фонду, який буде мати назву Національний фонд досліджень. Ми пропонуємо створити Національну раду України з питань розвитку науки і технологій, яка формувала б державну політику в наукових дослідженнях, яка буде стосуватися інтеграції науки і освіти. Тобто ми будемо створювати нові, якісно нові інфраструктурні підрозділи. Це будуть науково-інноваційні екосистеми за кращими зразками. Ми будемо інтегрувати академічні інститути і університети, ми будемо відкривати спільні магістерські і докторські програми", - пояснив доповідач.

Автори інших проектів - народні депутати Іван Кириленко, Олексій Скрипник, Сергій Тарута повідомили, що вони знімають свої законопроекти на користь урядового проекту, який доповів Міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич доповіла рішення Комітету стосовно усіх законопроектів.

Л.Гриневич спочатку привітала усіх науковців з Всесвітнім днем науки, який відзначається сьогодні.

Вона повідомила, що у Комітеті була створена робоча група за участю всіх авторів законопроектів, громадського середовища, експертів і було доопрацьовано на базі урядового законопроекту порівняльну таблицю, узгоджено всі позиції, які потребували доопрацювання. Цей законопроект Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу.

Народні депутати підтримали законопроект. У виступах вони зазначали, що вимоги світової економіки, процеси глобалізації змінили місце і ставлення світового суспільства до науки і до науково-технічної сфери. Це тренд сьогоднішнього часу. Наука, заснувавши промислову індустрію, сьогодні майже докорінно змінює структуру світової економіки. Прискореними темпами розвивається ІТ-галузь, сфера нано- та біотехнологій, нової якості набуває сфера послуг, освіти, медицини, інформації. Зростає наукоємність ВВП, збільшується кількість зайнятих науково-технічних сфер, нарощується частка коштів на фінансове та ресурсне забезпечення науково-технічної діяльності.

Промовці наводили статистичні дані, згідно з якими сьогодні наукоємність ВВП у Фінляндії становить 3,45, у Швеції - 3,3, в Даній - 3,1 відсотка. Навіть в Естонії та Угорщині цей показник складає 1,7 і 1,4 відповідно. За словами парламентаріїв, в Україні, на жаль, спостерігається зворотній процес - деградація, наука і освіта потерпають найбільше. За статистичними даними за останні 10 років кількість наукових установ України скоротилася наполовину, наукоємність ВВП скоротилася теж вдвічі до 0, 66. Кошти на науку з державного бюджету скорочено з 0,42 до 0,26. Це найнижчий показник у Європі. Лише за останній рік кількість наукових установ скоротилась на 12. Чисельність зайнятих в науково-технічній сфері скоротилася на 11, кількість дослідників - на 10 відсотків. Цей процес продовжується.

Народні депутати зазначали, що урядовий законопроект - це "розумний компроміс між тим, що ми хочемо, і тим, що зараз ми маємо. Це шлях, який забезпечує не знищення окремих елементів наукової інфраструктури, яка склалась за радянські часи. Це розумний компроміс, який повинен змусити і Національну академію наук України, і галузеві академії наук запрацювати".

Верховна Рада 290 голосами прийняла законопроект №2244а за основу.

 

Ознайомитись з інформацією  тут